Професійний швидкий комбінований касетний експрес-тест на H-FABP та міоглобін/CK-MB/тропонін І (цільна кров/сироватка/плазма) – це швидкий імунохроматографічний аналіз для якісного виявлення H-FABP, міоглобіну, CK-MB та серцевого тропоніну І людини в цільній крові, сироватці або плазмі крові як допоміжний засіб у діагностиці інфаркту міокарда.

Тест призначений для використання кваліфікованим медичним персоналом.

Міоглобін (англ. MYO або укр. МГ), міокардіальна фракція креатинфосфокінази (англ. CK-MB або укр. КФК-МФ) і серцевий тропонін I (англ. cTnI або укр. сТнІ) - це білки, що вивільняються до кровотоку після пошкодження тканин серця. Міоглобін - це білок гемового типу, який зазвичай міститься у скелетних і серцевих м'язах і має молекулярну масу 17,8 кДа. Після пошкодження м'язових клітин міоглобін швидко вивільняється в кров завдяки своєму відносно малому розміру. Рівень міоглобіну помітно зростає вище нормального показника протягом 2-4 годин після інфаркту, досягаючи піку через 9-12 годин і повертаючись до норми протягом 24-36 годин. Міокардіальна фракція креатинфосфокінази – це фермент, що також присутній у серцевому м'язі і має молекулярну масу 87,0 кДа. Креатинфосфокіназа – це димерна молекула, утворена з двох субодиниць, позначених як «M» і «B», які об'єднуються, утворюючи три різні ізоферменти: CK-MM (м'язова фракція), CK-BB (мозкова фракція) і CK-MB (міокардіальна фракція). CK-MB є ізоферментом креатинфосфокінази, який бере найбільшу участь у метаболізмі серцевої м'язової тканини. Викид CK-MB у кров після ІМ можна виявити протягом 3-8 годин після появи симптомів. Вона досягає свого піку протягом 9-30 годин і повертається до вихідного рівня протягом 48-72 годин. Серцевий тропонін I - це білок, що міститься в серцевому м'язі і має молекулярну масу 22,5 кДа. Тропонін I є частиною комплексу з трьох субодиниць, що складається ще з тропоніну Т і тропоніну С. Разом із тропоміозином цей структурний комплекс утворює основний компонент, який регулює чутливу до кальцію АТФ-азну активність актоміозину в поперечно-смугастих скелетних та серцевому м'язах. Після пошкодження тканин серця тропонін I вивільняється в кров через 4-6 годин після появи болю. Схема вивільнення тропоніну I подібна до CK-MB, але в той час як показник CK-MB повертається до норми через 72 години, концентрація тропоніну I залишається підвищеною протягом 6-10 днів, що дає більше часу для виявлення ураження серця.
Білок (серцевого типу), що зв'язує жирні кислоти (англ. H-FABP або укр. БЗЖК-СТ) - це нещодавно відкритий плазмовий маркер гострого інфаркту міокарда (ГІМ). Кінетика H-FABP (15 кД) у плазмі крові дуже подібна до кінетики міоглобіну тим, що його підвищена концентрація в плазмі може бути виявлена протягом 2 годин після ГІМ, але протягом 18-24 годин вона, як правило, повертається до норми. При цьому концентрація H-FABP у скелетних м'язах у 20 разів нижча, ніж у серцевій тканині (серцева та скелетна тканини мають однаковий вміст міоглобіну), що робить H-FABP більш специфічним маркером для серця, ніж міоглобін. Отже, H-FABP є корисним біохімічним маркером для ранньої оцінки або виключення ГІМ. H-FABP також є корисним плазмовим маркером для оцінки розміру інфаркту міокарда. H-FABP можна використовувати в якості стандарту в імунологічному аналізі для раннього виявлення ГІМ, імуногену для виробництва антисироватки, масового стандарту FABP, біохімічних та імунохімічних досліджень FABP, міченої речовини для йодування.
Комбінований касетний експрес-тест на H-FABP та міоглобін/CK-MB/тропонін І (цільна кров/сироватка/плазма) – це простий тест, у якому використовується комбінація частинок, покритих антитілами, та реагентів захоплення для якісного виявлення H-FABP та міоглобіну/CK-MB/серцевого тропоніну І у цільній крові, сироватці або плазмі крові.

Мінімальний рівень виявлення становить 8 нг/мл H-FABP, 50 нг/мл міоглобіну, 5 нг/мл CK-МВ та 0,5 нг/мл тропоніну І.

NB! Кардіомаркери є дуже нестабільними у зразках сироватки або цільної крові. Такі зразки мусять бути використані для тестування якнайшвидше після отримання. Використовуйте ЕДТА, гепарин або цитрат натрію в якості антикоагулянту.