Комбінований касетний експрес-тест для якісного виявлення IgG антитіл до вірусного капсидного антигену (VCA) та ядерного антигену (ЕВ ) віруса Епштейна-Барр у цільній крові, сироватці або плазмі крові.
Лише для професійного використання у діагностиці in vitro!

Комбінований касетний експрес-тест на вірус Епштейна-Барр VCA/EBNA IgG (цільна кров/сироватка/плазма) – це швидкий імунохроматографічний аналіз для якісного виявлення IgG антитіл до вірусного капсидного антигену (VCA) та ядерного антигену (ЕВ ) віруса Епштейна-Барр у зразках цільної крові, сироватки або плазми крові.

Вірус Епштейна-Барр (EBV) — це повсюдно поширений вірус людини, який викликає інфекційний мононуклеоз (ІМ), самообмежувальне лімфопроліферативне захворювання. До зрілого віку практично кожна людина була інфікована вірусом і виробила імунітет до нього. У слаборозвинених країнах сероконверсія до вірусу відбувається в ранньому дитинстві і зазвичай протікає безсимптомно. У більш заможних країнах первинні інфекції EBV часто відкладаються до підліткового віку або пізніше і проявляються як ІМ приблизно у 50% цієї вікової групи.
Після сероконверсії, симптоматичної чи ні, EBV створює хронічну латентну інфекцію В-лімфоцитів, яка, ймовірно, триває все життя. EBV реплікується в епітеліальних клітинах ротоглотки та присутній у слині більшості пацієнтів з IM. Крім того, 10-20% здорових людей з позитивним результатом на антитіла до EBV виділяють вірус із виділеннями ротової порожнини. Реактивація стану латентного вірусоносійства, про що свідчить підвищена швидкість виділення вірусу, посилюється імуносупресією, вагітністю, недоїданням або хворобою. Хронічні інфекції EBV, приховані чи активні, рідко пов'язані із захворюванням. Проте EBV вважається принаймні фактором, що сприяє етіології карциноми носоглотки, лімфоми Беркітта та лімфом у пацієнтів з імунодефіцитом.
Тест Пола-Буннела-Девідсона на гетерофільні антитіла є високоспецифічним для IM. Проте 10-15% дорослих і більший відсоток дітей і немовлят з первинною інфекцією EBV не виробляють гетерофільних антитіл. Існує потреба в специфічних для EBV серологічних тестах для диференціації первинних EBV-інфекцій, які є гетерофільно-негативними, від мононуклеозоподібних захворювань, спричинених іншими збудниками, такими як цитомегаловірус, аденовірус і Toxoplasma gondii.
Титри антитіл до специфічних антигенів EBV корелюють з різними стадіями IM. Антитіла IgM і IgG до вірусного капсидного антигену (VCA) досягають максимуму через три-чотири тижні після первинної інфекції EBV. Рівень антитіл IgM до VCA швидко знижується і зазвичай не виявляється через 12 тижнів. Титри антитіл IgG до VCA повільно знижуються після досягнення піку, але зберігаються невизначено довго. Антитіла до ядерного антигену EBV (EBNA) розвиваються від одного місяця до шести місяців після інфікування і, як і антитіла до VCA, зберігаються невизначений час. Антитіла до EBNA вказують на те, що інфекція була недавньою.
Ранні антигени (ЕА) EBV складаються з двох компонентів; дифузний (D) і обмежений (R). Терміни D і R відображають різні моделі імунофлуоресцентного фарбування, які демонструють два компоненти. Антитіла до ЕА з'являються тимчасово протягом трьох місяців під час гострої фази ІМ у 85% пацієнтів. Реакція антитіл на EA у пацієнтів з ІМ зазвичай пов'язана з D-компонентом, тоді як тиха сероконверсія до EBV у дітей продукує антитіла до R-компонента. Остаточний діагноз первинної інфекції EBV можна поставити за допомогою 95% сироваток гострої фази на основі виявлення антитіл до VCA, EBNA та EA.

Комбінований касетний експрес-тест на вірус Епштейна-Барр VCA/EBNA IgG (цільна кров/сироватка/плазма) — це швидкий тест, у якому використовується комбінація частинок, покритих антигеном EBV VCA або антигеном EBNA, що забарвлюються, для виявлення антитіл IgG до VCA або EBNA віруса Епштейна-Барр у цільній крові, сироватці або плазмі людини.